Прибуток підприємства як стратегічний інструмент його розвитку

 

 

Суходоля М.В., студент

Вінницький національний технічний університет

Прибуток підприємства як стратегічний інструмент його розвитку


В сучасних умовах підприємство повинне прагнути якщо не до одержання максимального прибутку, то принаймні до того обсягу прибутку, що дозволяв би йому не тільки міцно утримувати свої позиції на ринку збуту своїх товарів і надання послуг, але і забезпечувати динамічний розвиток його виробництва в умовах стрімкої конкуренції.

Прибуток є спонукальним мотивом і джерелом діяльності. Він приводить в рух всі виробничі фактори – капітал, працю, природні ресурси, підприємницькі здібності – для створення продукту, його наступної реалізації і отримання прибутку. Кожне підприємство в процесі підприємницької діяльності намагається максимізувати свій прибуток і мінімізувати витрати. Для цього їй необхідно ефективно використовувати фактори виробництва, що, в свою чергу, разом з іншими чинниками, зумовлює ефективність діяльності підприємства.

Позиція вчених щодо джерел виникнення прибутку формувалася здебільшого залежно від їхніх поглядів на закони виробництва, розподілу, обміну та споживання.

К. Маркс розробив свою теорію прибутку, яка значною мірою перекликалася з поглядами представників класичної політекономії [спиралася на трудову теорію вартості) і суттєво відрізнялася від концепції прагматичної політекономії. К. Маркс довів, що прибуток – це перетворена форма додаткової вартості, результат відношення між необхідним і додатковим робочим часом [1, c. 89].

Згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», прибутком вважається сума валових доходів, тобто по суті доходів від усіх видів діяльності, скоригована певним чином для цілей оподаткування, зменшена на суму валових витрат підприємства і на вартість зносу (амортизації) основних засобів і немате­ріальних активів. [2]

Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально – технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Уся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або, принаймні, стабілізацію його на певному рівні протягом визначеного періоду часу [1, c. 70].

Прибугок синтезує в собі всі найважливіші сторони роботи підприємства. Щоб прибуток підприємства зрос­тав, воно повинне:

-         нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг;

-         розширювати, орієнтуючись на ринок, асортимент і якість продукції;

-         впроваджувати заходи щодо підвищення продуктив­ності праці своїх працівників;

-         зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) цродукції (тобто її собівартість);

-         з максимальною віддачею використовувати потен­ціал, що є у його розпорядженні, у тому числі фінансові ресурси;

-         зі знанням справи вести цінову політику, бо на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;

-         грамотно будувати договірні відносини з поста­чальниками і покупцями;

-         вміти найбільш доцільно розміщати (вкладати) одержаний раніше прибуток з точки зору досягнення оптимального ефекту.

Підприємство в умовах ринку у своєму прагненні максимізувати прибуток володіє наступними інструментами: встановлення цін;    формування витрат; формування обсягів продукції; вибір номенклатури й асортименту продукції. Щоб керувати прибутком, необхідно розкрити механізм його формування, визначити вплив кожного фактора на його ріст чи зниження.

Тому основними показниками прибутку є: балансовий прибуток; прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг); прибуток від фінансової діяльності; прибуток від інших позареалізаційних операцій; оподаткований прибуток; чистий прибуток.

Чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності та включає: чистий доход (виручку) від реалізації продукції (товарів, послуг); валовий прибуток (збиток); фінансовий результат від операційної діяльності; прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування; прибуток (збиток) від звичайної діяльності; прибуток (збиток) від надзвичайної діяльності

У сучасних умовах значним резервом підприємства є розвиток інших видів його діяльності (посередницької, кредитної, інвестиційної тощо), які забезпечують отримання позареалізаційних доходів від їх здійснення [3, c. 209].

Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругообігом коштів, який здійснюється у формах витрат ресурсів і одержання доходів, їх розподілу і використання. Тому, запровадження ефективної стратегії збільшення прибутку дасть змогу оптимально використовувати їх з метою розвитку підприємства.

Література:

1. Економіка підприємства: Підручник/ За ред. акад. С.Ф. Покропивного. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 436. 
2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, зі змінами і доповненнями від 01.04.2011.

3. І.А. Маринич, В.С. Нікітіна Стратегія збільшення доходів підприємства Збірник науково-технічних праць. – Львів : РВВ НЛТУ України. – 2010. – Вип. 20.2. – 312 с.