Лексична омонімія в молодіжному сленгу

 

Котелевець К.В.

Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С. Сковороди

 

Лексична омонімія в молодіжному сленгу


        Актуальність дослідження полягає в тому, що, оскільки молодіжний сленг активно поповнює словниковий склад молоді, зокрема  студентів, він потребує постійного відслідковування динаміки сленгової лексики.

         Різні аспекти молодіжного сленгу   вивчали як вітчизняні мовознавці –   Т. Друм, П. Грабовий,  С. Мартос,  І. Приходько,  Л. Ставицька,   Н. Шовгун ,  так і зарубіжні –   В. Гордієнко, М. Грачов,   С. Копорський, Є. Поливанов,       Л. Скворцов.

      Важливою одиницею будь-якої мови є слово, в ньому проявляється специфіка мови як  особлива знакова система, зв᾽язок  мови й мислення, мови й дійсності, специфіка й особливості їх відношень. Основна роль в процесі номінації явищ та предметів навколишнього світу  також належить слову, значення якого залежить не тільки від співвідношення  слова з явищем дійсності, розумової діяльності людини, але й від співвідношення його  з лексичною системою мови в цілому. Складність семантичної структури слова обумовлює можливість розвитку  нових значень у результаті зміни в структурі  значення, в співвідношенні упорядкованих його семантичних компонентів: один із них послаблюється, інший − активізується; відповідно, може змінювати й функції слова, коли в тій або іншій мовленнєвій ситуації буде переважати  номінативність або експресивність лексичної одиниці. Найбільш повна функція слова, його семантичні, стилістичні, граматичні, фонетичні особливості, лексико-семантичні варіанти проявляються в системних відношеннях з іншими лексичними одиницями мови  [1, с. 27]. Так як сленгова лексика входить до загальномовної лексики, їй властиві  ті ж системні відношення, що й «великій мові»: полисемія, омонімія, синонімия, антонімія.

              Мета нашої розвідки – проаналізувати лексичну омонімію в молодіжному сленгу.

     Об’єктом наших лінгвістичних студій є сленг студентів – майбутніх педагогів.

     Предмет – сленгізми, що вживаються в студентському середовищі.

         Ураховуючи специфіку об’єкта та предмета, застосовувалися як загальнотеоретичні методи, так і особисті польові дослідження: вивчалася відповідна наукова література, проводилося анкетування серед студентів  Харківської гуманітарно-педагогічної академії (10.11.2010 − 10.11.2011). До анкетування було залучено 400 студентів.

        Омонімія всередині молодіжного  сленгу представлена набагато менше, ніж полісемія.

       Уважається, що лексична омонімія є звуковим збігом двох і більше різних одиниць. Омонімія властива всім рівням мовної структури, одиниці яких складаються зі звукового комплексу і значення.

     Серед омонімів виокремлюють власне омоніми — слова, що збігаються у звучанні й написанні [3, с. 199] (жир – товста людина, жир – заможно (з аналізу відповідей респондентів), жир – масляниста, нерозчинна у воді речовина, що входить до складу живого організму [5, с. 232]; олівець –  викладач креслення, олівець – першокурсник (з аналізу відповідей респондентів), олівець – тоненька палиця графіту, сухої фарби, зазвичай оброблена в  дерев᾽яну оправу, яка використовується для письма, креслення й малювання  [5, с. 407]), а також омофони, омографи.

Омофони − слова, які вимовляються однаково, але відрізняються написанням [3, с.200]:  пресувати – бити когось, присувати – доводити щось (з аналізу відповідей респондентів).

Омографи − слова, які пишуться однаково, але звучать нарізно, завдяки наголосу [3, с. 200]: ба´шка – бабуся, башка´− голова (з аналізу відповідей респондентів).

       Омонімія часто зустрічається в молодіжному сленгу зі зіставленням його з кримінальним жаргоном, наприклад:

- атас –  іспит (з аналізу відповідей респондентів), атас – попередження про небезпеку [4, с. 38] общага – гуртожиток (з аналізу відповідей респондентів), общага −  важка фізична спільна праця  в концтаборах    [3, с. 65];  братан – студент (з аналізу відповідей респондентів), братан – молодший в ієрархії мафіозної структури [4, с. 13]. Так як деякі ненормативні  одиниці з мовлення носіїв різних соціальних діалектів «на слуху» в молодіжному середовищі, але асоціації, в залежності від  вікової, професійної специфіки можуть бути різні.

     З літературною мовою, наприклад:

-         кабан – хороший друг (з аналізу відповідей респондентів); кабан – дика свиня, а також самець дикої свині [5, с. 297 ]; катастрофа – іспит (з аналізу відповідей респондентів), катастрофа – несподіване лихо, подія з тяжкими, трагічними наслідками [5, с. 308]; курка – дівчина в негативному значенні (з аналізу відповідей респондентів), курка – свійська птиця, яку розводять на м᾽ясо і для одержання яєць [5, с. 345 ].

З термінологією:

- плацента – староста (з аналізу відповідей респондентів), плацента –   орган, що здійснює зв'язок і обмін речовин між організмом матері і плодом у період внутрішньоутробного розвитку [5, с. 431];

регенерація – приходити до тями після сесії (з аналізу відповідей респондентів), регенерація – відновлення структурних елементів тканини замість пошкоджених або загиблих [ 5, с. 469]

паразит – студент, який завжди списує домашнє завдання (з аналізу відповідей респондентів), паразит – організм, який живе всередині іншого організму або на ньому і живиться його тканинами [5, с. 420].  

    Отже,   омонімія є основою для створення каламбурів. Крім власне омонімів існують суміжні з омонімією явища, до яких відносять омофони, омографи.

     Омоніми -сленгізми часто зустрічаються з зіставленням кримінального жаргону, літературної мови, термінології.

     У наших подальших розвідках передбачається дослідження  специфіки сленгу студентів усіх факультетів Харківської гуманітарно-педагогічної академії.

БІБЛІОГРАФІЯ

         1. Апресин Ю.Д.  Лексическая семантика. Синонимические средства язика / Ю.Д. Апресин. – М.: Наука,1974. – 367 с.

       2.          Друм Т. Сленг: погляд зсередини / Т. Друм  // Дивослово. – 1998. – № 12. – С. 4–5

       3.         Кочерган М.П. Вступ до мовознавства / М.П. Кочерган. – К., Академія, 2006 – 367 с.

      4. Словарь блатного жаргона в СССР [сост. В.В. Махов]. – Харьков: Фирма «Божена», 1991. − 151с.

      5. Сучасний тлумачний словник української мови                                [уклад. С.В. Ломакович].− Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. − 670 с