Навчальний тренінг як засіб професійної підготовки майбутніх менеджерів економіки

 

 

 

Лабузна Л.В.

старший  викладач кафедри

гуманітарних наук,

Житомирський державний

технологічний університет

 

Навчальний тренінг як засіб професійної підготовки майбутніх менеджерів економіки


Сучасний світ характеризується незвичайною мінливістю, яка стала рисою не тільки наукового і технічного процесу, але й способу життя людей. Тому освіта, в тому числі і професійна, зобов'язана не тільки передавати новим поколінням раніше накопичені знання, а й готувати їх до вирішенням проблем, з якими особистість і суспільство раніше ніколи не зустрічались.

Стає зрозумілим, що освіта має забезпечити підготовку молоді до праці в умовах нових економічних відносин з врахуванням кризових ситуацій, які  час від часу спостерігаються в світовій економіці. Тому відбувається переосмислення ролі економічного навчання та виховання, коли громадяни України мають осягнути суть економіч­них перетворень, щоб  забезпечити економічне зростання держави та гарантувати її розвиток у майбутньому. 

Суттєво, що економічні успіхи розвинутих країн світу базуються на держа­вній підтримці розвитку підприємництва та малого бізнесу. При цьому освіта тут загалом орієнтується на підприємництво і бізнес. Цей досвід доцільно широко використовувати в Україні, а систему підготовки підготовку вітчизняних менеджерів, підприємців розглядати як необхідну умову економічного розвитку нашої країни у найближчі роки [1;2].

Розвиток особистості менеджера є постійний, перманентний процес, тому у найбільш яскравій формі реалізується у сфері кар’єрного росту, який досліджується деякими дослідниками  (О.Г.Молл, С.Барлей, Б. Швальбе, X. Швальбе Д.Холл та ін.). Ними з’ясовано, що реалізація ділового успіху багато в чому залежить від таких чинників, як власна поведінка, мотивація, організаторські здібності, вміння висловлювати свої думки, творчий підхід до вирішення проблем, вміння брати на себе відповідальність. Рефлексія, аналітичний прогноз майбутнього, здатність до самосвідомості (усвідомлене ставлення до свого "Я", своїх потенційних можливостей, усвідомлення процесу своєї самореалізації, самовдосконалення) постає важливим моментом розвитку успішного менеджера. Важливими тут є також і старанність, працелюбність, пунктуальність, точність, крім того й стресостійкість, розумний ризик, активність, незалеж­ність, вміння насолоджуватися життям.

Шлях менеджера в системі управління значною мірою визначається індивідуальними якостями, особливостями дитинства і юності людини, навчанням, досвідом трудової діяльності, темпами, змістом і результатами розвитку особистості до вступу на керуючу посаду.

Використання інноваційних засобів професійної підготовки, активних тренінгових методів сприяє оптимізації зазначеного процесу,  оскільки саме такі методи виявляють можливості для стимуляції професійної діяльності у рамках навчально-виховного процесу.

Навчальний  тренінг дозволяє відповідно  до сучасних вимог економічної галузі і стандартів вищої економічної освіти здійснювати індивідуалізовану підготовку майбутніх менеджерів економіки. Особливого значення набуває професійна підготовка менеджерів організацій, від знань, умінь і компетентності яких значною мірою залежить ефективність управління малим та середнім бізнесом.

Навчальний тренінг у професійній підготовці майбутніх фахівців науковці розглядають як: тренінговий метод навчання: спосіб організації практичного й теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями об’єкта, що розглядається (Н.Г. Ничкало); спосіб спільної діяльності вчителя і учнів, що передбачає оволодіння учнями соціальним досвідом людства та керівництво навчально-пізнавальною діяльністю учнів з боку вчителя (А.М. Алексюк); засіб й шлях (впорядкована дія) з метою одержання певного результату в процесі навчально-виховної роботи (О.С. Падалка); спосіб навчання: організаційна форма навчання – навчально-тренувальна фірма (О.В. Куклін, О.І. Щербак);

Навчальний тренінг розглядається як активна навчальна  діяльність студентів під час здійснення якої майбутні фахівці виконують тренінгові вправи адаптовані до майбутньої професійної діяльності під керівництвом викладача-тренера на основі спеціально підготовлених інструктивно-методичних матеріалів відповідних сучасним вимогам до професійної діяльності. Навчальний тренінг сприяє динамічним змінам у професійних уміннях студентів, розвитку у них різноманітних форм мислення, творчих здібностей, високих соціально-адаптаційних можливостей особистості.

Тренінг (соціально-рольова гра, ділова гра та ін.) постає процедурою яка включає: організаційно-підготовчу стадію (організаційні моменти); увідно-ознайомлювальну фазу (теоретичні і практичні заняття); діагностично-корекційну (групові вправи для удосконалення відповідних умінь і навичок). Розглянемо деякі з активних тренінгових методів, що нами використовувалися у процесі формуючого експерименту нашого дисертаційного дослідження.

За допомогою активних методів вирішується цілий ряд задач, які важко досягнути в традиційному навчанні: формувати не тільки пізнавальні, але й професійні мотиви та інтереси; виховувати системне мислення спеціаліста, що включає цілісне розуміння не тільки природи і суспільства, але і себе, свого місця у світі; давати цілісну уяву про професійну діяльність в її крупних фрагментах; навчати колективній мисленнєвій та практичній роботі, формувати соціальні уміння та навички взаємодії в спілкуванні, індивідуального та спільного прийняття рішень, виховувати відповідальне відношення до справи, соціальних цінностей та установок професійного колективу, суспільства в цілому [3, c.3].

Метод аналізу різнобічних ситуацій значно стимулює звертання вихованців до літературних джерел, консультацій, підсилюючи їх прагнення до набуття теоретичних знань для одержання відповідей на поставлені проблемні питання [4, с.326]. Метод аналізу ситуацій спрямований на удосконалювання аналітичних аспектів розумового процесу, здатності розуміти, визначати і вирішувати реальні практичні задачі, уміння самостійно формулювати завдання. Для вирішення проблем виховного характеру важливим постає аналіз ситуацій морального вибору [5].

У контексті методу аналізу ситуацій нами використовувався й метод інциденту, коли ситуації тут характеризуються несприятливими умовами для прийняття рішень. Зазначений метод формує уміння оптимально вирішувати конфліктні й екстремальні ситуації життєвого та виробничого характеру. На практичному рівні цей метод реалізується таким чином, коли на заняттях протягом декількох хвилин група фахівців знайомиться з якимсь екстраординарним випадком. Потім студенти  задають викладачу питання, щоб одержати і систематизувати характерологічні дані, після чого  протягом 10-15 хвилин вони формулюють проблему й у наступні 30 хвилин аналізують і приймають рішення, що обговорюються наприкінці заняття.

Рольова гра як метод активного навчання полягає в імпровізаційному розігруванні учасниками заданої проблемної ситуації, у ході якої вони грають різні ролі персонажів ситуації, що дозволяє учасникам практично відпрацьовувати і закріплювати нові більш ефективні форми і моделі поведінки в різних життєвих та виробничих ситуаціях . Важливим є також й евристичний діалог як різновид спілкування, спрямованого на обмін думками з метою задоволення особистих інтересів  з метою поглиблення набутих знань через узгодження думок з альтернативними точками зору. Метод групової дискусії стимулює й активізує глибинні асоціації, змушує студентів вербалізувати те, що вони не можуть сформулювати в інших умовах регламентованого навчального процесу [6, с.155]. Метод мозкових атак – це процес групового вирішення творчої проблеми завдяки зниженню критичності та самокритичності людини, що сприяє підвищення її впевненості у собі [4, с. 336].

Суттєво, що важливим аспектом активного навчання є організація зворотного зв’язку, що дозволяє студенту розвити уміння вольового самоконтролю, оскільки керування своєю поведінкою людина здійснює за допомогою механізму зворотного зв’язку, аналізуючи при цьому інформацію про процес і результати своєї діяльності.

Таким чином, навчальний тренінг забезпечує якісну професійну підготовку майбутнього менеджера економіки; оволодіння уміннями та навичками професійного самовдосконалення; сприяє формуванню економічної і професійної культури, ціннісних орієнтацій, розвитку особистісних та професійних якостей майбутніх фахівців та є невід’ємною складовою професійної підготовки майбутніх менеджерів у ВНЗ.

Література:

  1. Романовський О.О. Теорія і практика підприємницької освіти в розвинутих зарубіжних країнах // Автореф. дис…док.пед. наук. – Київ, 2003.- 40с.
  2. Романовський О.О. Вища освіта на зламі тисячоліть: Книга 1. Ефективна підприємницька освіта  як фундамент економічного розвитку демократичного суспільства //К.: Деміур, 200. -256с.
  3. Вербицкий А.А. Активное обучение в вістей школе: контекстній поход. –Москва: Вісш.шк. 1991. – 225с.
  4. Грановская Р.М. Элементы психологи. Л., 1984 .-392с.
  5. Емельянов Ю.Н. Активное соціально-психологическое обучение. – Л., 1985. -168с.
  6. Воронова А.А. Применение активних методов активного-социально-психологического обучения педагогов в системе школьной психологической службы.- М., 1990. – С. 153-164.