ОСВІТА МАРКЕТОЛОГІВ В УКРАЇНІ

 

 

Ворона Вікторія,

аспірант ІВО АПН України, старший  викладач Київської гуманітарної академії

 

ОСВІТА МАРКЕТОЛОГІВ В УКРАЇНІ


ЮНЕСКО у своїх останніх програмних документах, привласнила вищий пріоритет політиці якості в сфері освіти. Це пояснюється тим, що виживання людства в XXI столітті пов'язане з моделлю стійкого розвитку, в якій провідним законом стає закон випереджувального розвитку якості людини, якості освітніх систем у суспільстві і якості суспільного інтелекту.

Начебто вітчизняна наукова і освітня школа маркетингу сформувалася, але існує достатньо багато але… Нові вимоги до ефективності маркетингової діяльності висувають і нові вимоги до освіти у сфері маркетингу.

За свідченням світової практики, розвиток вищих навчальних закладів визначається тим, як і чого навчає той чи інший  заклад освіти, щоб оптимально підготувати молодь до життя і діяльності у конкурентному суспільстві.

Професійна підготовка фахівців із маркетингу в Україні відбувається під впливом вимог європейського освітнього простору. Кожний ВНЗ має своє власне бачення і de facto у сформованих умовах вирішує проблеми забезпечення якості підготовки фахівців.

Тому її рішення повинно стати основою державної освітньої політики й центральною ланкою діяльності Міністерства освіти молоді і спорту України.

В результаті особливу увагу  потрібно приділяти:

- формуванню політики держави в області вищого утворення, спрямованої на підвищення її якості;

- визначенню критеріїв, нормативів і стандартів якості освітніх продуктів;

- підвищенню рівня якості викладачів і студентів, наукового й навчально-методичного забезпечення процесу навчання;

- удосконалюванню матеріально-технічної, соціально-побутової й інформаційної інфраструктури вузів;

- розробці механізмів і інструментів керування й самоврядування вищими навчальними закладами.

В останні роки у зв'язку із входженням у ринкові відносини й безліччю економічних і соціальних проблем виникла необхідність такої якості навчального процесу, при якому йде інтеграція української вищої школи у світову освітню систему.

Ключовим етапом у вирішенні проблеми керування якістю утворення на державному рівні є розробка сукупності ідей освітньої політики й на її основі програми розвитку утворення, здатного дати кожному учасникові освітнього процесу можливість реалізувати свій особистісний потенціал найбільш повно.

Така концепція розвитку утворення створює базу для наступного педагогічного проектування навчального процесу, спрямованого на досягнення запланованого рівня якості.

Як відомо, до економічної реформи вітчизняні вузи мали потужний потенціал для підготовки кадрів. Вони мали у своєму розпорядженні досить компетентних викладачів (більше половини - доктори й кандидати наук), першокласними науковими лабораторіями, оснащеними сучасним іспитовим і вимірювальним устаткуванням, студентами й аспірантами, що мріють про відкриття й винаходи. Однак до переходу на ринкові відносини в соціально-економічній сфері вузи були не готові. Життя показало, що вони повинні знайти свою нішу в суспільстві,  а фахівцю необхідно надавати уніфіковані для різних країн  професійні  знання й навички. Рівень оволодіння якими буде відображено в дипломі, який стане перепусткою щодо професійної реалізації особистості у будь-якій державі.

Проблема якості підготовки кадрів з маркетингу в наш час кризи і переходу до ринкових відносин стала досить гострою в силу наступних факторів:

- ліквідація державного розподілу випускників вузів;

- дефіцит фахівців, здатних працювати в умовах ринкової економіки, і надмірність традиційних фахівців;

- нестійкий попит на фахівців - випускників вузів;

- зниження мотивації до оволодіння технічними знаннями й придбанню інженерної професії;

- скорочення держбюджетного фінансування освітньої й наукової діяльності;

- визнання автономності вузів.

Проблеми керування якістю утворення багатоаспектні та вимагають системного й багатобічного підходу до їхнього вивчення, заснованого на сучасних досягненнях кваліметрії людини й утворення.

У сучасних системах керування системо-утворюючим елементом є якість. Очевидно, що якість продукції або послуги (утворення ми відносимо до послуг) є результатом діяльності організаційної системи - результатом функціонування технології послуги і якості системи оцінки результату діяльності. Ця тріада регламентує напрямки діяльності в керуванні якістю утворення.

Питання про системне керування якістю підготовки фахівців - це питання про затребуваність його випускників на ринку праці й, отже, динамічного розвитку вузів.

Зацікавленість вузів у вирішенні проблем якості на системній основі, тобто в розрізі всіх блоків, базується на чіткій стратегії і кваліфікаційних  термінах на позначення «результатів навчання».

В Європі використовується низка термінів на позначення «результатів навчання» і «компетенцій» (competence). Вони мають різні відтінки значення і дещо різні сфери референції. Однак у будь якому випадку вони всі відносяться до того, що той, хто навчається, буде знати, розуміти та здатним виконувати наприкінці процесу навчання. Їхнє широке використання є частиною зміни парадигми, відповідно до якої студент поміщений у центрі навчального процесу у вищій освіті. Ця зміна є основою для Європейського простору вищої освіти, Болонського процесу і ЄКТС.

У рамці кваліфікацій Європейського простру вищої освіти (Болонська рамка) результати навчання (включаючи компетенції) трактуються як загальні результати навчання. Рамка ґрунтується на «Дублінських дескрипторах», розроблених в рамках Спільної ініціативи якості. Ці дескриптори містять загальні твердження про типові очікування або рівні компетенцій щодо навчальних досягнень та умінь, пов’язаних з  Болонськими  циклами.  Термін компетенція в даному випадку вживається в широкому сенсі, що дозволяє градацію умінь і навичок. [  ]

Європейська рамка кваліфікацій навчання впродовж життя натомість розрізнює знання, навички та компетенції (competence). Вона користується наступною дефініцією: «компетенція означає доведену здатність використовувати знання, навички та особисті, соціальні та/або методологічні уміння в робочих чи навчальних ситуаціях та задля професійного та особистісного розвитку. В контексті Європейської рамки кваліфікацій компетенція описується в термінах відповідальності та автономності». У цьому випадку термін «компетенція» розуміється в більш обмеженому сенсі як здатність переносити знання у практичні дії. [  ]

Тюнінг (налаштування освітніх структур в Європі) дозволяє провести чітке розмежування між результатами навчання та компетенціями для визначення різних ролей найбільш важливих учасників навчального процесу: викладачів та студентів / осіб, що навчаються. Компетенції у «Тюнінг» представляють собою динамічне поєднання знання, розуміння, навичок, вмінь та ставлень та поділяються на предметно-специфічні та загальні.  Сприяння формуванню компетенцій є завданням навчального процесу та освітньої програми. За проектом Тюнінг результати навчання вказують на рівень компетенції, отриманий тим, хто навчається. Результати навчання формулюються викладацьким складом, бажано на основі даних, отриманих від внутрішніх та зовнішніх зацікавлених сторін. [  ]

Національні рамки кваліфікацій можуть передбачати рівні (або проміжні кваліфікації) всередині трьох Болонських циклів (наприклад, короткий цикл всередині першого циклу). Ці рівні дозволяють навчальним закладам структурувати певну кваліфікацію та регулювати просування за допомогою кваліфікації.

Кредити завжди описуються рівнем, на якому вони присвоюються, на основі рівня результатів навчання програми або компонента. Тільки кредити, присвоєні на відповідному рівні можуть накопичуватися для кваліфікації. Відповідний рівень визначається національними або інституційними правилами прогресії.

Взагалі, ефект від освіти інерційний. Сьогоднішні випускники замінять перші покоління маркетологів на підприємствах не скоро. А для подолання  структурних, комунікаційних  та інших проблем маркетингу необхідне їх визнання провідними маркетологами і вироблення спільних дій щодо зближення  освіти і практичної діяльності. Необхідно щоби практики і теоретики об’єдналися в зусиллях  висунення вимог до програми й профілю випускників.  Найголовніше – знайти таку форму навчання, яка б перетворила маркетолога на реальну силу, здатну практично реалізовувати ідеї інтегрованого маркетингу.

Навчання маркетологів повинно будуватися на фундаментальних знаннях, що включають  рівень стратегій та рівень функціональних стратегій, які застосовуються на специфічних ринках, а також курс «маркетинг і маркетингові дослідження». Рівень стратегій та рівень функціональних стратегій включає такі дисципліни як стратегічне управління і стратегічний маркетинг, маркетинговий менеджмент, товарна політика, управління торговими марками, ціноутворення, політика збуту і комунікацій, торговий маркетинг. Потім  наступний рівень складають такі дисципліни як промисловий маркетинг, маркетинг послуг, маркетинг взаємостосунків, міжнародний маркетинг.

Але освіта маркетологів – це не лише маркетинг. Важливо формувати у майбутнього маркетолога широкий кругозір. Тому  надто важливими є такі дисципліни як вища математика і статистика, філософія, культурологія, фінанси, підприємництво, управління людськими ресурсами  і т.д.

Розгляд дисциплін повинен будуватися на аналізі господарських ситуацій (кейсів), де студенти застосовуючи набуті знання  ухвалюють рішення  (можливо - на  конкурентній основі). Виконання курсових і дипломних робіт, а також практика повинні проходити в реальних умовах.

  Тому побудова системи якісної підготовки компетентного фахівця - маркетолога, забезпечення єдності підходів до оцінки результативності й ефективності функціонування системи якості у вузі є актуальним завданням сьогодення.

Тому необхідно розробити концептуальні положення підготовки фахівців з маркетингу, що відрізняються від традиційних підходів до оцінки розвитку освітніх систем, а також у визначенні критеріїв і технологій здійснення педагогічного процесу керування якістю такої підготовки.

 

Джерела

  1. 1.    Євтух М.Б. Індивідуальний підхід у формуванні професійної компетентності економістів: Монографія/М.Б.Євтух, Л.М.Дибкова.- Х.: Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна, 2007.-144с.
  2. 2.    Зимняя И.А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования.- Мн.:РИВШ.- 2005
  3. 3.    Соколова Н. Маркетинг глазами европейцев//The Career Forum,- 2003.- № 24
  4. 4.      (http://www.bologna-bergen2005.no/Docs/00Main_doc/050218_QF_EHEA.pdf)
  5. 5.      (http://ec.europa.eu/education/policies/educ/eqf/rec08_en.pdf)
  6. 6.      (http://tuning.unideusto.org/tuningeu or www.rug.nl/let/tuningeu