Перспективи глобалізації азійського регіону

 

ПОД- СЕКЦИЯ 8. Международные экономические отношения.

 

Чепеленко А.М.

кандидат економічних наук, доцент

Українська інженерно-педагогічна академія

 

Перспективи глобалізації азійського регіону

 

Сьогодні світ переживає один з найбільших в історії періодів змін.

Сто років тому існував багатополюсний світопорядок, який очолював ряд европейських держав – він супроводжувався постійним перетасуванням альянсів, суперництвом, прорахунками і війнами.

За останні 500 років відбулося три тектонічних зрушення у співвідношенні сил на світовій арені, що змінили життя на планеті – у політичному, економічному і культурному плані. Першим став «злет» Заходу – процес, що почався в XV столітті, і різко пришвидшився у XVIII сторіччі.

Другим зрушенням, що сталося наприкінці ХІХ століття, став «злет» Сполучених Штатів. Незабаром після завершення індустріалізації в США ця країна стала найбільш могутньою державою з часів Римської імперії – єдиною, чия сила перевершувала потенціал будь-якої ймовірної коаліції инших держав. У минулому столітті Сполучені Штати панували у світовій економіці, політиці, науці, культурі й ідейній сфері. Останні 20 років ця гегемонія була абсолютно незаперечна – що стало безпрецедентним явищем у світовій історії.

Сьогодні ж ми переживаємо третє, найбільше зрушення співвідношення сил у новій і новітній історії – «злет инших». В останні кілька десятків років низка країн демонструє колись немислимі темпи економічного росту. Хоча цей розвиток супроводжується циклічними коливаннями, загальна тенденція є енергійним рухом уперед. (Найбільш наочно цей феномен виявляється в Азії, але він уже не обмежується цим регіоном, тому називати нинішнє зрушення «злетом Азії» було б неточно.) [2].

 Розподіл сфер впливу зазнає істотних структурних змін, і, що головне, розвиток світової економіки відбувається вкрай нерівномірно. За оцінками банків Goldman Sachs і Deutsche Bank, до 2015 р. щорічний сукупний прибуток Бразилії, Росії, Індії та Китаю (абревіатура групи – BRIC) зростатиме швидше, ніж відповідний показник США, Японії, Німеччини, Великої Британії та Італії, взятих разом. За тими самими прогнозами, до 2025р. темпи економічного зростання BRIC вдвічі перевищать аналогічний показник країн «великої сімки».

Згідно|згідно з| базовому сценарію ООН, «анемічне» зростання|зріст| світового ВВП продовжиться|триватиме| в 2012—2013 роки, але|та| його недостатньо, щоб|аби| побороти|подолати| високий рівень безробіття в розвинених країнах, який залишається вищим 10% проти|супроти| локризового показника 5,8%. У 2012 році ВВП Китаю виросте на 8,7% (- 0,2%), Росії — на 3,9% (- 0,7%), Індії — на 7,7% (- 0,5%), Бразилії — на 2,7% (- 2,6%), при цьому ВВП США виросте на 1,5% (-1,3%), Євросоюзу — на 0,7% (-1,2%), Японії — на 2% (-0,8%).

 Але|та| якщо ситуація розвиватиметься по негативному сценарію, то економіка розвинених країн скоротиться на 0,9%. ВВП США впаде на 0,8%, Євросоюзу — на 1,6%, ВВП Японії додасть 0,5%. Темпи зростання|зросту| економіки країн, що розвиваються, сповільняться до 3,8%. ВВП Китаю виросте на 7,8%, Індії — на 6,7%, Бразилії — всього на 0,3%, а ВВП Росії впаде на 3,6% [4].

Очікувана рецесія в США та ЄС має наслідком “згортання” промисловості “третього світу ”, особливо тих країн, які виявлять найгіршу здатність адаптуватися до нових викликів у конкуренції, що загострилася. Виграш отримають ті, хто здатен запропонувати найнижчі ціни, а отже має резерви для їх зниження. Україна, яка має високу енергоємність виробництва і знаходиться у фазі підвищення цін на газ, втрачає свої сегменти на ринках світових ринках [1].

У складних умовах зростаючої глобалізації Індія і Китай демонструють унікальні моделі економічного розвитку, яким властиві певні особливості і специфічні (азійські) риси. Найважливішим наслідком втілення у життя цих моделей (для Китаю основною відмінною рисою моделі економічного розвитку є ривок уперед в галузі промислового виробництва, а для індійської моделі – у сфері послуг) з точки зору  аналізу структури, методів і перспектив світового  глобалізаційного процесу є високі темпи економічного зростання і значне розширення  міжнародного поля конкуренції  цих країн [8].

Специфіка розвитку цих країн-гігантів полягає в тому, що Китай продемонстрував світу стрімкий розвиток на промисловій основі, істотну роль в якому зіграли такі чинники, як:

-         високий відсоток внутрішніх заощаджень;

-         швидко зростаюча інфраструктура;

-         активне надходження прямих іноземних інвестицій; 

-         величезний ринок дешевої робочої сили [5].

Прогнозується, що до 2020 р. ВНП Китаю перевищить ВНП будь-якої іншої провідної країни Заходу, за виключенням США, а ВНП Індії перевищить, або буде на межі перевищення показників провідних країн Західної Європи (зокрема, Італії та Франції). Бразилія пережене всі, окрім найбільших країн Європи, а Індонезія наблизиться до показників окремих європейських країн. Проте економічні позиції провідних країн Заходу не падатимуть надто швидко через інерційне збереження ними технологічного лідерства, зумовленого розвинутішими суспільно-економічними інститутами, інфраструктурою та рівнем розвитку людського та інтелектуального потенціалів [7,8].

Найважливіші наслідки подальшого прогресу специфічних рис в стратегіях розвитку Китаю можуть привести до істотних зрушень в сучасному євроатлантичному глобалізмі.

Очікується, що саме після завершення світової кризи, починаючи з 2010-2011 років, стартує нова довга хвиля, яка досягне свого максимуму у 2020-2040 роках. Саме ті країни, що виявлять здатність до швидкого  пристосування в нових, жорстких умовах конкуренції, потраплять до групи лідерів [7].

Швидкий рух у напрямі підвищення конкурентоспроможності демонструє Китай, який впливає на суттєвий перерозподіл ресурсів у світовій економіці та напруження ресурсної бази світового господарства. У 2008 році саме підвищений споживчій попит населення Китаю спровокував світову продовольчу кризу, а падіння попиту на металопродукцію – падіння цін по усіх компонентах її виробництва.

Слід очікувати, що до 2020 року, усі перелічені тенденції, що відбуваються у світовій економіці та промисловості збережуться і посиляться. Зокрема, продовжуватиме змінюватись структура світового промислового виробництва на користь високотехнологічного сектору.

Частка високотехнологічного виробництва в КНР з 1980 по 2008 роки зросла більше, ніж у 5 разів. Китай активно розвиває власну дослідницьку базу та науково-дослідний сектор, тому в найближчі десятиліття за своєю потужністю та технологічністю його промисловість наближатиметься до трійки промислових гігантів – США, Японії, Німеччини. Це серйозно похитне баланс сил у світовій економіці, що неминуче негативно відобразиться на більшості країн світу, в тому числі й Україні [6].

У сфері великого бізнесу посилилися тенденції злиття і поглинання з утворенням надпотужних транснаціональних компаній, стратегічних альянсів і партнерств між ними. Малий та середній бізнес пішов по шляху утворення регіональних кластерів. Поглиблення співробітництва між великим, середнім та малим бізнесом означилося використанням аутсорсингу та франчайзингу.

Ці процеси стимулюють «проникнення» розвинутих країн в країни зі слабкішими економіками.

Змінюватиметься баланс сил на світовому ринку на користь нових індустріальних країн, які мають значний демографічний та трудовий потенціал з низькою вартістю праці. Це робитиме продукцію цих країн  більш конкурентоспроможною на світовому ринку порівняно з аналогічною продукцією з розвинутих країн та зумовлюватиме серйозні обмеження до зростання доходів громадян останніх, підвищення безробіття, тим самим провокуючи масштабні соціальні невдоволення та нестабільність, тенденції до автономізації та замкненості економічних систем світу в межах однорідних за рівнем розвитку регіонів та територій.

Використання переваг глобалізації поряд з позитивними наслідками породжує низку істотних ризиків для національних економік, тому Україні, як європейській державі, необхідно раціонально використати свій інтеграційний потенціал.

Список використаних джерел

 1.Декларация тысячелетия  Организации Объединенных Наций // http://www.un.org/russian/documen/declarat/ summitdecl.htm

2.Закарія Фарід.Майбутнє американської великодержавности // http://www.ji.lviv.ua/n60texts/zakaria.htm

 3.Рада Європи: Європейська соціальна хартія (переглянута) // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg= 994_062

   4.Світова анемія // [http://www.Mirovaya_anemiya.html

5. http://www.unctad.org/fdistatistics  

6.Stern Review Report on the Economics of Climate Change. Рre-publication edition –  http://www.hm- treasury.gov.uk

7. http://www.ifrc.org/who/strategy2020.asp

8. http://www.adb.org/Strategy2020/