Дослідження Системи електронних платежів Національного банку України

 

ПОД- СЕКЦИЯ 6. Механизмы регулирования экономики.

 

Наторіна А.О.

Науковий керівник: Ликова О.І., ст. викладач

ДонНУЕТ

 

Дослідження Системи електронних платежів Національного банку України


 

Задовольнити вимоги сучасних ринків фінансових послуг (ринок банківських послуг, ринки цінних паперів та їх похідних, інші ринки фінансових послуг) у швидкому та надійному здійсненні розрахунків можуть лише ті платіжні системи, що використовують найсучасніші досягнення в галузі техніки і технологій, тобто електронні платіжні системи [1, с.45].

Одним із найважливіших напрямів діяльності Національного банку України є реформування міжбанківських розрахунків, створення ефективної, надійної та безпечної платіжної системи за допомогою впровадження системи електронних платежів (СЕП). На основі сучасних інформаційних технологій та новітніх програмно-технічних засобів Національний банк України забезпечує ефективне функціонування СЕП [2, с.31].

Метою роботи є дослідження та аналіз застосування СЕП Національним банком України.

СЕП – державна система міжбанківських розрахунків, яка забезпечує проведення переказу коштів своїх учасників через кореспондентські та інші рахунки, відкриті у Національному банку із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації у файловому режимі або режимі реального часу [2, с.31].

Запровадження СЕП дало змогу Національному банку скасувати використання поштових і телеграфних авізо в міжбанківських розрахунках на території України. Головна перевага СЕП являє собою прискорення доставки платежів від відправника до отримувача та забезпечення запасу щодо швидкодії та кількості платежів. Окрім того, ця система забезпечує можливість виконувати міжбанківський переказ у 2-х режимах: файловому та режимі реального часу. У файловому режимі обмін міжбанківськими електронними розрахунковими документами здійснюється шляхом приймання-передавання документів, сформованих у файл. Тривалість технологічного циклу становить 15-20 хвилин. У режимі реального часу кошти зараховуються на рахунок отримувача негайно, у момент надходження платежу від відправника до СЕП.

Слід зазначити, учасники СЕП успішно здійснили перехід до СЕП нового покоління. За роки промислової експлуатації вона довела свою надійність та ефективність, наявність резервів для подальшого зростання обсягів оброблюваних платежів і нині успішно виконує покладені на неї функції державної системи міжбанківських розрахунків [1, с.46].

За станом на 1 січня 2012 року учасниками СЕП були 694 установи,  з яких: 175 – банки України; 453 – філії банків України; 28 – органи Державної  казначейської служби України; 37 – установи  Національного банку України; 1  –   ПрАТ  «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» (рис.1.).

 

Рис.1. Учасники СЕП на 1.01.2012 [3]

 

З рис. 1 можна побачити, що найбільшу групу за кількістю учасників складають філії банків України, а найменшу  ПрАТ  «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів». Також, у 2011 році 91 учасник СЕП (13 %  від загальної кількості учасників СЕП) виконував початкові платежі в режимі реального часу.

У 2011 році учасниками СЕП здійснено 332865 тис. початкових платежів та надіслано електронних розрахункових повідомлень на суму 10319654 млн. грн., що на 1 % менше за кількістю та на 30 % більше за сумою, ніж у 2010 році. Переважна більшість початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень була надіслана до СЕП банками України – 306950 тис. документів (92,22 %  від їх загальної кількості).

У 2011 році в середньому за день оброблялося 1331,5 тис. початкових платежів та електронних повідомлень на суму 41279 млн. грн. Середньоденний залишок коштів на рахунках учасників СЕП становив 24,2 млрд. гривень. Середньодобовий коефіцієнт обігу коштів за рахунками учасників СЕП становив  1,7 [3].

Отже, аналіз статистичних даних роботи СЕП щодо переказу коштів між банками свідчить про те, що система протягом 2011 року успішно виконувала покладені на неї функції державної системи міжбанківських розрахунків, задовольняла потреби її учасників у переказі коштів, забезпечувала максимальну швидкість, прозорість, високий рівень безпеки та надійності проведення платежів.

Література

  1. Кравець В. Розвиток платіжних систем в Україні та новітні форми розрахунків [Текст] / В.Кравець // Вісник Національного банку України. – 2011. – № 10 (188). – С.45-47.
  2.  Лапко Н. Система електронних платежів НБУ в 2010 році [Текст] / Н.Лапко // Вісник Національного банку України. – 2011. – № 3 . – С.31-33.
  3. Система електронних платежів Національного банку України за станом на 1 січня 2011 року [Електронний ресурс]: Платіжна система. – 2012. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id =53859&cat_id=36045. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.