ІНФОРМАЦІЙНИЙ АСПЕКТ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ

 

ПОД- СЕКЦИЯ 1. Бухгалтерский учет и аудит.  

 

Ілляшенко К.В.

кандидат економічних наук, доцент

Таврійський державний агротехнологічний університет

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ АСПЕКТ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ

 

У період ринкових перетворень української економіки істотно змінилися вимоги щодо бухгалтерського обліку, відбулася переорієнтація в ієрархічній структурі користувачів звітних даних і їхніх інформаційних потреб. Різноманіття цілей і завдань, висунутих новими власниками, визначило множинність підходів до організації обліку, а саме – облікової політики підприємства. Останні зміни в національних стандартах та плану рахунків пряме тому свідчення.

Вітчизняні організації зіштовхуються з постійним тиском умов, що занадто швидко змінюються, а також вимог ринку, ростом конкуренції, які змушують їх по-новому підходити до питань фінансового управління й облікової політики, оскільки у сучасних умовах ці системи мають для підприємства не менші значення, чим її виробничий потенціал. Організаціям потрібна облікова політика, здатна забезпечити високу вірогідність і інформативність звітних даних, баланс інтересів різних груп користувачів звітності, мінімізацію оподатковування та ряд інших завдань.

Наступна група завдань пов'язана з питаннями національної облікової політики. В умовах переходу до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) ключовими зізнаються ідеї єдності облікових принципів і, як наслідок, порівнянності звітних даних. Інтерес представляють теоретичні основи та практична реалізація зазначених принципів у вітчизняному бухгалтерському обліку [1, с.45].

Зміни в економічних відносинах виступають руховою силою системи реформування бухгалтерського обліку, за основу якої на сьогодні приймається облікова політика за національними стандартами. Вітчизняний бухгалтерський облік поки ще відрізняється від вимог, пропонованих МСФЗ, і облікової практики країн із розвинутою ринковою економікою. Такі  розходження на даний момент неминучі, оскільки облік відбиває рівень існуючих економічних відносин [2, с.27].

Процедура вибору оптимального варіанту обліку за тією або іншою ділянкою облікової роботи пророблена недостатньо: на місцях, як правило, дуже складно відбувається відхід від традиційних прийомів і техніки ведення бухгалтерського обліку. Проблема формування оптимальної облікової політики у сучасних умовах перед кожним підприємством встає досить гостро. Підвищена увага до наказу про облікову політику викликає його перевантаженість надлишковою інформацією. Навпроти, роль пояснювальної записки ще вкрай низка, у той час як саме вона, на нашу думку, повинна містити набагато більшу інформацію про облікову політику, ніж наказ на майбутній фінансовий рік, який має практичний зміст для внутрішнього користування.

Виходячи з результатів проведеного аналізу, основна причина криється у неможливості точного формулювання облікової політики на майбутній фінансовий рік. Такі об'єкти бухгалтерського спостереження як, наприклад, нематеріальні активи, витрати майбутніх періодів досить індивідуальні, у зв'язку із чим не представляється можливим навіть приблизно визначити облікову політику відносно конкретних об'єктів, які ще не з'явилися у господарській діяльності підприємства. Крім того, можливе виникнення нестандартних ситуацій, які вимагають рішень, що у значній мірі ґрунтуються на професійному судженні, чого також не можна передбачити у наказі.

Для обґрунтування вибору управлінських рішень по формуванню облікової політики підприємства необхідно адекватне інформаційне забезпечення, найважливішою ланкою якого виступає система обліково-аналітичного забезпечення [3, с.34].

Таким чином, облікова політика – це вибрана підприємством, з урахуванням встановлених норм та особливостей, методологія бухгалтерського обліку, яка спрямована на досягнення його цілей і завдань та використовується з метою забезпечення надійності фінансової звітності та якісної системи управління. Якісне обліково-аналітичне забезпечення вибору облікової політики організації є важливою умовою підвищення ефективності більшості вітчизняних підприємств [3, с.58].

Звідси можна зробити висновок, що при формуванні облікової політики необхідно врахувати всю сукупність характеристик учасників господарського процесу. Раціональне використання інформації щодо організації та техніки ведення бухгалтерського обліку, контролю й аналізу дозволяє, на нашу думку, підвищити ефективність прийнятої на підприємстві облікової політики та найбільш повно розкрити такі, властиві їй можливості, як досягнення більшої гнучкості у побудові структури управління підприємством у відповідності до його потреб, рішення поточних і стратегічних завдань, а також правдиве зображення економічного становища з метою залучення додаткових фінансових ресурсів, необхідних для успішного функціонування підприємства у сучасних умовах.

 

Список використаної літератури:

1.  Соколов Я. В. Влияние учетной политики на финансовые результаты [Текст] / Я. В. Соколов, М. Л. Пятов // Бухгалтерский учет. – 2006. - №21 -С.43-52.

2.  Барановська Т.В. Вплив факторів на формування облікової політики [Текст] / Т.В. Барановська // Вісник ЖІТІ. – 2002. – №20. – С. 26-33.

3.  Медведев М. Ю. Учетная политика: бухгалтерская и налоговая [Текст] / М. Ю. Медведев. - М.: ИДФБК ПРЕСС, 2009. – 320 с.