НАУКОВА СПАДЩИНА СТЕПАНА БАЛЕЯ НА УКРАЇНІ

 

ПОД- СЕКЦИЯ 6. Педагогическая психология. 

Ятищук А. А.

 аспірантка лабораторії психології особистості ім. П.Р.Чамати

 Інституту психології ім.Г.С.Костюка НАПН України

 

НАУКОВА СПАДЩИНА СТЕПАНА БАЛЕЯ НА УКРАЇНІ


 В системі психологічних наук історія психології займає особливе місце, оскільки поєднує всі галузі досліджень і проблем сучасної психології. Вона дозволяє виявити взаємозв’язок між різними ідеями та теоріями, а, отже, дає можливість зрозуміти, як окремі складові науки перетворюються в її єдине ціле.

 Видатний український і польський психолог, лікар, психоаналітик та філософ, який своїми численними статтями і фундаментальними працями створив підвалини психології виховання, персонології, розвив вчення психоаналізу, не обмежуючись ідеями З.Фройда, а розглядаючи його ширше, схиляючись до «глибинної» психології А.Адлера і К.Г.Юнга, чим створив ґрунтовну для свого часу наукову теорію особистості в Україні і Польщі, яка не втратила своєї цінності і в наші дні Степан Володимирович Балей несправедливо опинився поза увагою наукової громадськості України і, в значній мірі, Польщі [1, с.118].

 Так трапилося, що з певних історичних і життєвих причин наукова спадщина видатного вченого опинилася за межами науки і культури його Батьківщини. Лише незначна її частина вийшла з друку українською мовою, решта видавалася польською, німецькою, французькою. Але і ті твори, що були надруковані українською мовою, розкидані по старих, в основному фахових, журналах, які не завжди можна знайти навіть у книгосховищах наукових бібліотек [2, с.9].

 Із небуття творчу спадщину Степана Балея вивів у 1967 році молодий львівський вчений Марат Миколайович Верников, який на Харківській загальноукраїнській історико-філософській конференції, чи не вперше в Україні за радянських часів, присвятив йому свою доповідь. У травні 1968 року Маратом Миколайовичем була захищена кандидатська дисертація, присвячена ЛЬвівсько-Варшавській філософській школі, у якій один із розділів був відведений дослідженням особистості та наукового доробку Степана Балея [3]. З ініціативи професора М.М.Верникова і очолюваних ним громадських об’єднань філософів – Львівської філософської спілки «Cogito» та її інституту філософії, логіки та соціології з 1995 року розпочинається проведення у Львові Балеєвських філософсько-психологічних читань, які набули постійного характеру і відбуваються що два роки.

 Якщо Перші читання, присвячені 110-ій річниці з дня народження вченого, мали за мету привернути увагу української наукової громадськості до самої постаті С.Балея, яка до того часу неправомірно з різних причин залишалася не лише поза увагою, але й поза межами української культури взагалі, то наступні, Другі Балеєвські філософсько-психологічні читання, проведені 11-12 квітня 1997 року, поставили перед філософською, психологічною і педагогічною науками фундаментальну проблему необхідності ґрунтовного теоретичного осмислення спадщини С.Балея як видатного українського вченого і включення її в науковий і культурний обіг України. Ці Читання прийняли ухвалу особливої, доленосної для української культури ваги про підготовку і здійснення першого українського академічного видання зібрання праць академіка Степана –Максима Володимировича Балея у п’яти томах і семи книгах [4, с.14].

 Виходу в світ першого тому як початку видання повного зібрання творів вченого передувала величезна підготовча робота колективу вчених-ентузіастів, яку зініціював і очолив доктор філософських наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор Верников М.М., який взяв на себе не лише організацію, а частково і матеріальне забезпечення нелегкої видавничої справи.

 На сьогоднішній день світ побачили перші два томи повного зібрання праць академіка С.Балея.

 Зміст першого тому складають роботи періоду життя і діяльності вченого на Україні, написані ним в основному з 1906 по 1927 роки включно. Вони подаються мовою оригіналу з бажанням зберегти не лише мовні особливості автора, але й мовний колорит часу їх видання, що має неабияке самостійне наукове значення. Це праці з філософії, історії філософії, етиці, але більшість праць, що увійшли до першого тому – це наукові розвідки з психології. Думається, ті пріоритети, що проявляються у Степана Балея на початку його творчого шляху, у певному відношенні пов'язані з тим значенням, яке мала психологія в контексті балеєвської гуманітаристики в цілому. Саме ця галузь наукового знання, на думку С.Балея, -і в значній мірі,згідно з позицією його учителя К.Твардовського, - повинна бути центральною в людознавчій проблематиці науки. Психологія, що інтерпретується як головний спосіб пізнання людини самої себе, - тобто через інтроспекцію, - складала собою центральнее пізнавальне коло наукового людознавства. Цим був визначений загальний напрям розробки вченим проблем гуманітаристики та його передбачення, що ХХ століття в розвитку гуманітарних знань буде століттям психології [5, с.338].

 До числа праць, присвячених психологічній проблематиці, в першому томі опублікований досить об'ємний «Нарис психольогії» [4, с.271-352], у всупі до якого автор підкреслює, що робота булла написана як короткий навчальний посібник для викладання психології в середній школі. При цьому, крім викладання основної проблематики і методів психології, головною метою роботи, як вважає її автор, є ознайомлення читача зі змістом цієї галузі знання як цілісної наукової дисципліни [4, с.274-275].

 В праці подано короткий аналіз джерел психології як науки, її предмету, різноманітних проявів психічного життя людини: вражень, мислення, почуттів, волі. Балей визначає психологію як науку, предметом якої є психічні явища, які він також називає суб'єктивними явищами і розуміє її як «сучасну науку про людську душу», пояснюючи, що слово «душа» він вживає «…як назву на загал психічних явищ, що їх якась одиниця переживає» [4, с.274].

 Досліджуючи цілісність психології як науки, С.Балей в загальній формі розвиває і своє бачення відношення психології до філософії . Психологія, вважає вчений, повинна бути емпіричною основою філософії [5, с.338].

 Серед робіт з психології першого тому особливе місце належить досить об’ємному, своєрідному і змістовному дослідженню «З психольогії творчости Шевченка» [4, сс.174-205], що було першою спробою застосування психоаналітичного методу щодо української літератури, зокрема Шевченківської спадщини. Недивлячись на те, що ще на початку ХХ століття існував досить поширений стереотип масової свідомості, щодо творчості Шевченка – вона проста, загальнозрозуміла і вже цілком вивчена – Степан Балей свою працю розпочинає саме із заперечення таких стереотипів і наголошує: джерела Шевченківської творчості «доволі зложені »(складні) і «ми далекі ще від сего, щоб зрозуміти її цілковито» [4, с. 174]. Така вихідна теза якраз і дозволяє дослідникові шукати нових почитань поета.

 Далі Балей виділяє два основних мотиви у творчості Шевченка: 1) соціальний («співчуттє до пригнічених і покривджених») та 2) інтимно-сповідальний («живчик його індивідуального життя»). Саме дослідженню другого стимулу і «слідів його у творчости» присвятив свою роботу автор. Для реалізації цього завдання найбільш доречним був саме психоаналітичний метод. Суть її, за Балеєм, така: «Стремліннє іти як найдальше в глибину душі творця від його творів і відтак знову шукати дороги, що веде звідтам до сих творів» [6, с.12].

 Як стверджують дослідники, у творі виразно відчувається вплив Зигмунда Фройда. Згодом цей факт став однією з причин замовчування в радянські часи імені Степана Балея. Його не ганьбили, не оголошували буржуазним апологетом та псевдонауковцем – просто не видавали, не перекладали, не використовували його праць, імені вченого не згадували навіть у спеціальних дослідженнях для вузького кола фахівців [7, с.44].

 Якщо у першому томі надруковані праці вченого, які були написані українською мовою та видані на етнічних землях України, то з другого розпочинається публікація його іншомовних творів, що побачили світ в період, коли Степан Володимирович очолив у Варшавському університеті новостворену кафедру психології виховання та розпочав там плідну педагогічну, наукову та організаційну роботу.

 Характеризуючи праці, які увійшли до другого тому, з огляду їх наукового змісту, потрібно зазначити, що це були дослідження в основному з прикладної психології у перекладі профессора М.Верникова ( з психології почуттів, з психології творчості Ю.Словацького, з психології виховання і психології розвитку). У цьому ж томі вміщена низка статей і рецензій присвячена експерементальній психології і психотохніці, а також аналізу та оцінці наукових досліджень, в яких розглядаються напрямки психології ХХ століття: психоаналіз, біхевіоризм, психологія сенсу, педагогічна теорія індивідуальної психології та ін. Одне з чильних місць в томі займає переклад українською мовою виданої свого часу німецькою мовою докторської дисертації С.Балея з психології почутів – «Про судженеві почуття. – Львів, 1916» [8,с.9].

 Повернути ім’я відомого вченого з небуття вирішили і на його малій Батьківщині – Тернопільщині. Уривки з праці Степана Балея «Психологія шкільного віку» у перекладі Наталі Ткачової було опубліковано 1995року в другому номері освітянського журналу «Мандрівець» (м.Тернопіль) та часописах «Тернопіль вечірній» і «Русалка Дністрова». Побачили світ біографічні матеріали у газетах «Тернопіль вечірній» та «Подільське слово».

 З часу створення у 1991 році Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти засновано стипендію імені Степана Балея за кращу наукову роботу. Щороку лауреатами премії відомого земляка стають кращі студенти, яким вручають диплом та грошову винагороду.

 6 жовтня 1995 року в Тернопільському державному педагогічному інституті Лабораторія славістичних студій (голова оргкомітету Олег Лещак) провела чергові Міжнародні науково-методичні читання, присвячені 110-ій річниці від дня народження нашого талановитого земляка. У ній взяли участь науковці з Києва, Донецька, Дніпропетровська, Черкас, Тернополя, а також з Сербії, Польщі, Росії. На запрошення голови Великобірківської селищної ради Романа Мацелюха учасники конференції відвідали рідне селище вченого та підтримали клопотання педагогічного колективу Великобірківської середньої школи про присвоєння їй імені Степана Балея [9, с.20].

 Теоретична і практична діяльність С.Балея високо поцінована і польськими вченими. Так, у фундаментальній праці «Історія виховання: вік ХХ», підготовленій співробітниками Інституту історії науки, освіти і техніки Польської Академії наук, відзначається значимість теоретичних праць С.Балея, а також його практична діяльність як керівника кафедри психології Варшавського університету і особливо в Інституті педагогіки, яким він керував з 1932 до 1951 року. Крім вищезгаданих напрямків практичної діяльності Степана Балея, польські вчені визнають його внесок у вирішення питань психологічної підготовки вчителів, розробку тестових методик, проблем психотехніки [10, с.49].

 Свою наукову роботу С.Балей активно поєднував з публіцистикою. Зокрема, він брав активну участь у виданні журналу «Учитель», який виходив у Львові з 1889 року по червень 1914 року. Це було видання Українського Педагогічного Товариства, в якому друкувалися статті з питань педагогіки, психології, науково-популярні нариси з різних галузей знань. Журнал об’єднував кращі науково-педагогічні сили Галичини. Тут праці С. Балея друкувалися поруч з статтями І.Верхратського, І.Франка, І. Шерстюка, В.Щурата. В 10-12 числах «Учителя» за 1906 рік надрукована рецензія Степана Володимировича на книгу французького педагога Юліана Пейо «Виховання волі» [7, с. 44].

 Після Першої світової війни Степан-Максим Балей працював у Львові лікарем у відділі нервових захворювань . З 1921 по 1928 рік він очолює Інститут Нормальної і Паталогічної Психології. Коли в липні 1921 року було створено Львівський (таємний) Український університет, Степан Балей разом з Іваном Крип’якевичем, Василем Щуратом та іншими українськими вченими викладав у ньому основи психології та курс логіки і параллельно наполегливо працював над своїми книгами «Нарис психології» (1922) та «Нарис логіки» (1923) , які були першими підручниками українською мовою з цих галузей науки [11, с.28].

 В ці ж роки С.Балей друкував праці в «Українському медичному віснику». Саме у ньому в 1924 році побачила світ робота вченого «Про вплив гіпнозу на сон». В 1925 році в «Записках Медично-Природничої Секції НТШ» вийшла друком ще одна праця С.Балея, присвячена поетиці Кобзаря «Трійця в творчості Шевченка». Її в радянській Україні також ретельно замовчували. Навіть у двотомному академічному «Шевченківському словнику», виданому в УРСР, про неї немає жодної згадки [7, с.44].

 У 1927 році вчений отримав посаду професора у Варшавському університеті і у 1928 році переїхав до Варшави, де й працював до кінця своїх днів.

 Степан Володимирович Балей, несучи своєю творчістю подих сучасної епохи, постає перед нами не лише як глибокий вчений і мислитель, першовідкривач нових шляхів в науці про людину, але, передусім, як великий гуманіст, вірний світовим гуманістичним традиціям, який не лише утверджує їх своєю філософською і психолого-педагогічною теорією, але розвиває її в дусі сучасного, конкретного гуманізму.

Література 

  1. Петрюк П.Т., Бондаренко Л.І. Академік Степан Володимирович Балей – видатний український і польський психолог, лікар, психоаналітик та філософ / П.Т.Петрюк, Л.І.Бондаренко // Журнал психиатрии и медицинской психологи – 2001. - №1.-С.118-125.
  2. Кремінь В.Г. Видатна подія в українській гуманістиці / Василь Григорович Кремінь // Степан Балей Зібрання праць: У 5-ти т. і 2 кн. – Т.1. – Львів-Одеса: ІФЛІС ЛФС «Coqito», 2002. – С.9-11.
  3. Верников М.М. Львівсько-Варшавська школа і розвиток в ній матеріалістичних тенденцій / Марат Миколайович Верников // Дисерт. на здоб. наук. зв. к. філософ. наук. – Львів, 1967.
  4. Балей Степан Зібрання праць : У 5-ти т. і 2 кн. / Степан Балей – Т.1. / Авт-во ідеї наук. Проекту, наук.- пошук. і дослід. Робота, уклад., відповід. і наук. ред. тому і вид., передм., наук.-аналіт. статті, бібліограф. – М.М.Верников.- Львів-Одеса: ІФЛІС ЛФС «Coqito», 2002. – 487 с.
  5. Матковская Ирина С. Знаменательное культурное событие / Ирина Матковская // ZОФІА. – 2004. - №4. – С.336-342.
  6. Пахаренко В. Геній у світлі психоаналізу / В.Пахаренко // С.Балей З психології творчости Шевченка. – Черкаси: Брама, 2001. – С.5-19.
  7. Серба Т. Вчений, педагог, публіцист / Т.Серба //Ненько моя, Україно. Доля дітей твоїх. – Тернопіль, 2001. – С.43-45.
  8. Верников М.М. Вступне слово до другого тому першого академічного видання Зібрання праць академіка Степана Балея / Марат Миколайович Верников // Балей С. Зібрання праць: У 5-ти т. і 2 кн.- Т.2. – Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2009. – С.9-10.
  9. Ханас В. Степан Балей, знаменитий і невідомий / Володимир Ханас // Рідна школа. – 1997.- №9. – С. 19-20.

10.  Вихрущ А.В., Гевко О.М. Діяльність і психолого-педагогічні погляди С.Балея (1885-1952) / А.В.Вихрущ, О.М.Гевко // Початкова школа. – 1996. - № 5. – С. 49-50.

11.  Данилюк І.В. Історія психології в Україні: Західні регіони (остання чверть ХІХ – перша половина ХХ століття) / Іван Васильович Данилюк. – Київ: Либідь, 2003. – 152 с.