СТРУКТУРА, КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ ОЦІНКИ ПРОФЕСІЙНОЇ НАДІЙНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ПАТРУЛЬНО-ПОСТОВОЇ СЛУЖБИ МІЛІЦІЇ (ППСМ)
ПОД- СЕКЦИЯ 5. Психология труда.
Малєєв Д. В.
старший викладач кафедри психології
ПВНЗ «Краматорський економіко-гуманітарний інститут»
СТРУКТУРА, КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ ОЦІНКИ ПРОФЕСІЙНОЇ НАДІЙНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ПАТРУЛЬНО-ПОСТОВОЇ СЛУЖБИ МІЛІЦІЇ (ППСМ)
Визнання системності професійної надійності працівника ППСМ визначає можливість ієрархічної побудови її структури. Найбільш адекватним для побудови структури професійної надійності працівника ППСМ є структурно-функціональний підхід до аналізу її організації. Це означає, що професійна надійність правоохоронця має бути відображена як складна багаторівнева система, склад компонентів якої визначається їх регуляторними функціями.
Системний підхід до розгляду професійної надійності працівників ППСМ передбачає її розгляд як складного утворення, що має ієрархічну структуру, в якій виділяються структурні та змістовні компоненти і їх функції. На думку О. Л. Осадчук, професійна надійність може бути представлена як метасистема, що складається з трьох підсистем, виділених відповідно до трьох рівнів її вивчення [3].
Особистісна надійність характеризує працівника ППСМ як соціальну особистість: характер і міра вираженість його потреб, установок і мотивів професійної діяльності, індивідуальні стратегії і способи вирішення трудових завдань. Б. Г. Балл визначає особистісну надійність, як властивість особистості, що визначає її готовність до надійного виконання тих або інших соціальних функцій [1, с. 289]. Особистісна складова виконує провідну роль в системі професійної надійності, є системоутворюючою і зумовлює рівень функціонування системи професійної надійності в цілому. У особистісній надійності виявляється відношення працівника ППСМ до змісту цілей і результатів професійної діяльності, індивідуальна своєрідність особливостей їх досягнення, а також значущість критеріїв надійності.
Діяльністна надійність описує правоохоронця як суб'єкта професійної діяльності: його психічні процеси, кінцевий результат діяльності, точність, своєчасність, безпомилковість дій в трудовому процесі. Діяльністна надійність визначається особливостями змісту правоохоронної діяльності, її цільовими орієнтирами, а також професійними характеристиками фахівця.
Функціональна надійність представляє фахівця як біологічного індивіда: відображає функціональний стан його організму (стан здоров'я, наявність стомлення, нервово-психічної напруги, «важких» психічних станів і тому подібне), об'єм енергетичних ресурсів, необхідних для ефективного виконання трудової діяльності.
Структура професійної надійності працівника ППСМ визначена відповідно до наступних методологічних положень. Структура є реально існуючою взаємодією його підструктур, елементів і їх всебічних зв'язків. Професійна надійності працівника ППСМ виступає як динамічна система, що розвивається в часі, змінює склад вхідних в неї компонентів і зв'язків при збереженні функцій. До структури професійної надійності працівників ППСМ, слід віднести такі змістовні компоненти, як: ціннісно-смисловий, мотиваційний, когнітивний, емоційно-вольовий та поведінковий. Змістовні компоненти, обумовлюють розвиток і реалізацію професійної надійності в діяльності.
Когнітивна складова надійності є процесом віддзеркалення професійної реальності і пізнання професії, усвідомлення себе в професії і розвитку професійних якостей, необхідних для здійснення професійно-службової діяльності. Основу когнітивної сфери професійної надійності складають професійні знання, які відкривають можливість для його вдосконалення і розвитку.
Емоційно-вольовий компонент професійної надійності є віддзеркаленням відношення працівника ППСМ або в цілому до професійної діяльності, або до окремих професійно значимим якостей своєї особистості і діяльності у зв'язку з його потребами і мотивами. Зміст емоційно-вольового компоненту професійної надійності працівника ППСМ представлений у вигляді професійного інтересу, професійного самовідношення, професійної самооцінки. Інтерес мотивує навчання, розвиток навиків і умінь, інтелект і творчі прагнення. Будучи сполучною ланкою суб'єкта з вибраною діяльністю, він впливає на її результати, які, у свою чергу, роблять вплив на його розвиток. Самовідношення виступає як потужна стимул-реакція професійного і особистісного саморозвитку і самовдосконалення. Професійна самооцінка працівника ППСМ виражає оцінку потенціалу, що має, з точки зору певної системи цінностей. Залежно від характеру стосунків до різних об'єктів соціальної дійсності правоохоронці проявляють моральні, інтелектуальні і естетичні відчуття.
Мотиваційний компонент професійної надійності включає в себе мотиваційну готовність до виконання професійних дій, мотивація до дотримання законності та службової дисципліни, відповідальність за правомірність та обґрунтованості правоохоронної діяльності. Суб'єктна активність персоналу ППСМ пов'язана з такими особистісними якостями як сила волі, цілеспрямованість, енергійність, витримка. Рівень розвитку вольових якостей зумовлює можливість свідомої саморегуляції особистості правоохоронця.
Ціннісно-смисловий компонент професійної надійності характеризується усвідомленням соціальної значущості та особистісної відповідальності за результати діяльності. Важливою характеристикою динаміки ціннісно-смислової складової професійної надійності є міра усвідомлення працівником ППСМ професійно значимих якостей особистості, усвідомлення співвідношення між «Я – реальне професійне» і «Я – ідеальне професійне» на різних етапах професійного становлення. Ціннісні орієнтації, будучи компонентом структури професійної надійності працівників ППСМ, виконують регулюючу і направляючу функції, стимулюють діяльність суб'єкта і його стосунки з довколишніми людьми.
Поведінковий компонент включає в себе здібності реалізовувати набуті знання, вміння, досвіт для успішного опанування професійної діяльності. Поведінковий компонент здійснює регуляцію правоохоронцем своєї поведінки і діяльності відповідно до правових норм, визначає можливість саморегуляції поведінки, здатність приймати самостійні рішення, управляти і контролювати свою поведінку. Продуктивне вирішення професійних завдань сприяє появі у працівника ППСМ нових цілей, оцінок, мотивів, установок, сенсів професійної діяльності. Реалізація свідомої регуляції поведінки і діяльності залежить від рівня розвитку волі суб'єкта. Вольова регуляція передбачає перетворення заданої дії на особисте, з'єднання необхідної поведінки з професійними мотивами і цілями.
Розвиток дослідження в цьому напрямі визначив необхідність виділення критеріїв для встановлення рівня розвитку професійної надійності працівника ППСМ. Відомо, що критерієм у системному аналізі є інструмент (спосіб) для порівняння альтернатив, тобто будь-яка ознака, значення якої можна зафіксувати кількісно або якісно. Критерій – це об’єктивна міра деякого явища, в нашому випадку – професійної надійності спеціалістів соціономічної сфери діяльності [2]. Критерії оцінки рівня розвитку професійної надійності працівника представлені якісними характеристиками змістовних компонентів професійної надійності працівника ППСМ: ціннісно-смислові, мотиваційні, когнітивні, емоційно-вольові та поведінкові характеристики професійної надійності. Кожна з характеристик має певний рівень розвитку: оптимальний, достатній, критичний, недопустимий.
При дослідженні об'єкту як системи кожен компонент описується не лише з врахуванням його місця, але і ролі в цілому. Функціонування системи професійної надійності здійснюється за допомогою реалізації функцій, їй властивих. Функції професійної надійності правоохоронця відображають її призначення, роль в професійній юридичній праці. Відповідно до системного підходу до вивчення професійної надійності фахівця можуть бути виділені як загальні функції, властиві системі професійної надійності в цілому, так і специфічні функції її окремих компонентів. Професійна надійність працівника ППСМ реалізується за допомогою трьох загальних, системних функцій. Інтегруюча функція забезпечує координацію компонентів професійної надійності як деякій цілісності, що виявляється в забезпеченні збалансованого функціонування всіх її рівнів, кожен з яких час від часу виходить з рівноважного стану, але система в цілому цей стан збережуть. Компенсаторна функція полягає в можливості компенсації недостатньо розвинених компонентів системи професійної надійності високо розвиненими компонентами. Інструментальна функція професійної надійності полягає в актуалізації того компонента, який необхідний для вирішення професійного завдання, що стоїть перед правоохоронцем.
Висновки
Кожен компонент системи професійної надійності володіє своїми локальними можливостями і узятий окремо не може повністю забезпечити ефективність функціонування правоохоронця в трудовому процесі. Лише їх діалектична єдність дає можливість фахівцю досягти найкращих результатів. Проблеми у функціонуванні будь-якого з компонентів професійної надійності несуть збиток системі в цілому. Рівень професійної надійності працівника ППСМ може бути визнаний високим лише при високому рівні розвитку всіх складових даної структури.
Виділені психологічні компоненти професійної надійності працівників ППСМ ієрархічно збудовані, мають різну міру узагальненості і конкретизації на різних етапах професіоналізації. Ефективність психологічних компонентів на формування професійно надійності зростає, коли вони виступають єдиною взаємозв'язаною системою.
Розуміння розвитку професійної надійності правоохоронця як природного, тобто органічного, яке витікає з внутрішньої логіки руху системи зміни, зовсім не означає визнання некерованості даного процесу.
Література
1. Балл Г. А. Психология в рациогуманистической перспективе: Избранные работы / Г. А. Балл – К.: Изд-во «Основа», 2006. – 408 с.
2. Корнещук В. В. Формування професійної надійності сучасних фахівців соціономічної сфери діяльності: навчальний посібник / В. В. Корнещук – Одеса: Видавець Букаєв В.В., 2009. – 110 с.
3. Осадчук О. Л. Системный подход к исследованию профессиональной надежности педагога [Электронный ресурс] / О. Л. Осадчук // Вопросы современной науки и практики – Режим доступа к журналу: http://vernadsky.tstu.ru/pdf/2008/04g/07g_14.pdf
