Котелевець К.В.
ПОД- СЕКЦИЯ 3. Онтология и диалектика
Котелевець К.В.
Харківський національний педагогічний
університет імені Г.С. Сковороди
АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЖЕРЕЛЬНОЇ БАЗИ ТА СПОСОБІВ ТВОРЕННЯ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСЬКОГО СЛЕНГУ
Актуальність обраної теми полягає в тому, що активне вживання молоддю сленгової лексики потребує постійного відслідковування джерел й способів творення молодіжного сленгу та джерел його формування. Важливим є й те, що, незважаючи на велику кількість наукових публікацій, присвячених вивченню жаргонного субстандарту, навіть поняття «сленг» ще недостатньо уточнено.
Різні аспекти молодіжного сленгу вивчали як вітчизняні мовознавці (Л. Бакуменко, В. Балабін, А. Березовенко, П. Грабовий, Н. Дзюбишина-Мельник, Т. Друм, Т. Ілик, Л. Карпець, С. Мартос, Ю. Мосенкіс, С. Пиркало, І. Приходько, Л. Ставицька, Л. Масенко О. Фурса, І. Шовгун та інші науковці), так і зарубіжні − А. Арнольд, Е. Берговецька, М. Грачов, М. Маковський, Л. Скворцов, Т. Хомяков й інші дослідники). Така увага до молодіжного мовлення пояснюється тим, що мова завжди чутливо реагує на зміни в суспільно-політичному й культурному житті будь-якого народу, а це спричиняє певні зрушення в її лексичному складі.,
Метою цієї розвідки є дослідження основних джерел і способів формування молодіжного сленгу. Поставлена мета обумовлює вирішення таких завдань: проаналізувати наукові підходи до визначення понять «сленг» та «молодіжний сленг»; виявити й описати джерела формування молодіжного сленгу та способи його творення на базі вивчення теоретичних джерел та проведення особистих польових досліджень.
Об’єктом наших лінгвістичних студій є сленг студентів – майбутніх педагогів.
Предмет – джерела та способи творення сленгізмів, що вживаються в студентському середовищі.
Новизна дослідження полягає в спробі розробки маловивченого мовного сленгового пласту саме майбутніх учителів-філологів – потенційних носіїв мовної культури нашого суспільства.
Ураховуючи специфіку об’єкта та предмета, застосовувалися як загальнотеоретичні методи, так і особисті польові дослідження: вивчалася відповідна наукова література, проводилося анкетування серед студентів українського мовно-літературного факультету імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (01.09.2010 − 01.10.2011). До анкетування було залучено 196 студентів 1 – 3 курсів.
У сучасній лінгвістиці існує кілька термінів на позначення зниженої розмовної мови в аспекті її соціолінгвістичної й регіонально-теоретичної диференціації: арго, жаргон, сленг – вони перехрещуються й переходять один у інший, часто вживаються як синоніми.
В. Балабін пропонує розрізняти «термінологічне» та «нетермінологічне» визначення понять арго, жаргон і сленг, «широке» й «вузьке» їх розуміння. За термінологічним визначенням, усі ці поняття – синоніми. У ширшому розумінні арго – жаргон – сленг є переважно розмовною мовою відповідних соціальних груп та прошарків суспільства. У вузькому значенні – це лексико-фразеологічні одиниці, що обслуговують ці типи мовлення [2, с. 23].
Арго – закрита мовна субстанція, яка вживається на позначення таємної мови.
На відміну від арго, жаргон – це напіввідкрита лексико-фразеологічна підсистема, яка застосовується тією чи іншою соціальною групою з метою відокремлення від решти мовної спільноти. Мовне середовище усного спілкування великої кількості людей, яке відрізняється від мовної норми, отримало найменування «сленг» [8, с. 40].
Молодіжний сленг (далі – МС) з-поміж інших соціальних страт є чи не найскладнішою мовною структурою, оскільки він синтезує всі страти з неодмінною печаткою групової, індивідуальної мовотворчості та «вікового» мовного смаку Л. Крисін зазначає, що молодіжний сленг найбільш значущий соціально: ним користуються численні групи носіїв, мовні елементи його активно поповнюють літературну мову. Носії молодіжного сленгу − учні й робітнича молодь, тобто студенти, школярі старших класів, молоді робітники. На думку вченого, частково входить сюди й молода технічна та гуманітарна інтелігенція віком приблизно від 22 − 23 до 33 − 35 років [4, с. 76].
М. Грачов поширює вікові межі носіїв молодіжного сленгу з 6 − 7-річного віку (початкове навчання в школі) до 35 років. Носії МС – учні, робітнича молодь, молода інтелігенція, військовослужбовці строкової служби, а також представники неформальних молодіжних угрупувань (панки, хіпі) [3, с.78].
У свідомості молоді дзеркально відображається нова соціальна парадигма функціонування мови. Молодь активніше відкидає те, що віджило або відживає, шукає нового. Природно, що все це відбивається в молодіжному мовленні. Молодіжний сленг – це не просто спосіб творчого самовираження, але й інструмент «подвійного відчуження» [5, с. 40]. Під поняттям «молодіжний сленг» розуміють сукупність мовних засобів високої експресивної сили, які постійно трансформуються, і які використовуються в спілкуванні молоддю, що перебуває в дружніх, фамільярних стосунках [6, с.12]. Сленговживання для молодої людини – один зі способів подолати механічність існування в нормативному полі нудної щоденної реальності, протестувати проти якої можуть люди різного віку, але на загал без адекватної вербалізації духовного бунту.
Шар сленгової молодіжної лексики значною мірою становлять новотвори (неологізми), які формуються й змінюються разом зі змінами в суспільстві.
Лексеми утворюються під впливом найрізноманітніших факторів, серед яких, зокрема, і літературна мова.
Л. Ставицька, говорячи про джерела формування молодіжного сленгу, зазначає, що cлова літературної мови можна поділити на декілька груп:
- слова літературної мови, які набувають іронічного значення: колискова – рок [9, с. 209];
- слова літературної мови з вторинною номінацією: персонаж – цікава людина (з аналізу відповідей респондентів); персонаж – дійова особа в художньому творі [10, с. 425]; торба – кінець (з аналізу відповідей респондентів); торба – вид дорожнього мішка, який зазвичай носять за плечима [10, с. 599]; тертушка – мобільний телефон (з аналізу відповідей респондентів); тертушка – пристрій для подрібнювання чого-небудь [10, с. 593];
- слова літературного походження, які мають подібне значення: мутити – бути з кимось у стосунках (з аналізу відповідей респондентів) – походить від слово мутити в значенні «збуджувати», «не давати спокою»; мажор – син багатих людей (з аналізу відповідей респондентів) – від слова мажор у значенні «улюбленець долі» [12, т. 3, с. 348)]; угорати – сильно сміятися (з аналізу відповідей респондентів) – від слова угорати, яке в переносному значенні означає «нестримне виявлення почуттів» [12, т.3, с. 578];
- утворені способом енантіосемії (протилежне значення): уксус – дуже хороший друг (з аналізу відповідей респондентів), пор. уксус – кислий, недобрий; шторити – дратувати, пор. шторити – закривати.
Як зазначає доктор філологічних наук Л.О. Ставицька, чільне місце у формуванні мовленнєвої культури молоді посідає кримінальний жаргон. Мовознавець зазначає в своєму дослідженні «Про взаємодію жаргону і сленгу»: «Кримінальний жаргон має здатність блискавично проникати в соціяльні сфери законослухняних громадян: спочатку ця лексика стає надбанням мови соціяльних низів, а згодом «завойовує позиції» у міському розмовно-побутовому мовленні, проникає в мову радіо, преси, телебачення, ну і звичайно ж, у різні корпоративні, професійні лексичні системи, тобто стає надбанням інтержаргону» [11, с. 213]. У процесі асиміляції в молодіжній мові одиниць кримінального жаргону вони досить часто повністю втрачають вихідне значення й виконують невластиву йому семантичну функцію.
Так, студенти вживають слова: фраєр у значенні «крутий хлопець»; шмон − пошук шпаргалок, неможливість списати на іспиті; шкет − молодший брат. Словник блатного жаргону подає такі визначення: фраєр − той, що прагне долучитися до злочинного світу, поводить себе як злодій, але злочинними колами зневажений [8: 100]; шмон − різні види обшуків при затриманні чи арешті [8, с. 111]; шкет − підліток-арештант [8, с. 110] .
Англійська мова все більше й більше входить у наше життя й просто не може оминути таке явище, як молодіжний сленг, впливаючи на формування нових лексем. Запозичення з іншомовних слів можна поділити на кілька підгруп:
- перша підгрупа складається зі слів, що й за звучанням, і за семантикою збігаються з англійськими, але графічно передаються українськими літерами (транслітерація): денс − танець, сістер − сестра, бойфренд − друг, тайм − час, кеш – гроші, інгліш – англійська мова;
- другу підгрупу становлять англійські слова, які в українському молодіжному сленгу мають трохи інше значення, ніж в англійській мові: мен – гарний, показний чоловік; міліціонер; ( в англ. мові mаn – чоловік; людина); бейба – дівчина (в англ. мові baby – дитина); саунд − гучна музика (в англ. "звук"); цент − гривня (в англ. 1/100 долара);
- до третьої підгрупи входять англійські слова, які отримали в сленгові афікси, властиві українській та російській мовам: піпли − люди, гьорли − дівчата, суперовий − визначний, бестовий – найкращий.
Чільне місце в молодіжному мовленні посідають метафоричні номінації, що виявляють образні можливості внутрішньої форми вихідного уявлення: швабра – висока худа дівчина; бочка – автомобіль марки «Opel»; дрова – сірники; граблі – руки.
У процесі творення молодіжного сленгу можна спостерігати такі явища, як:
- автономазія (це троп, який використовує описове визначення особи замість того, щоб назвати її ім’я й прізвище [http://slovopedia.org.ua/36/53392/234165.html]): Вася – людина, яку не поважає її оточення; Андрюша – маленький, слабкий, неосвічений чоловік; Бармалєй – декан; Мальвіна – гарна дівчина; Шрек – некрасивий, непривабливий зовні чоловік;
- деабревіація (нове розшифрування абревіатури): КВН – кріпкий виноградний напій;
- універсалізація (стягнення): автомат – залік, отриманий автоматично.
У зв’язку з тим, що молодіжний сленг динамічний, виникло нове явище − абревіатура вигуків: ОМГ – О, my God! (О, Боже мій!).
Найчастіше слова молодіжного сленгу утворюються такими способами творення, як:
- афіксація. Загальномолодіжний сленг послуговується стандартними суфіксом -іст і префіксами об-, за-: обломіст, западліст (зроблена кимось неприємність), а також експресивно забарвленим суфіксом -он-, за допомогою якого від основ дієслова утворюються іменники: випивон − спиртні напої, закусон − закуска; музон − музика мамон − живіт; -ець: мамець – мати; суфікси -як: красняк – червоне вино, крутяк – добре, вражаюче, наївняк – наївна людина; -ік: папік – багатий хлопець; - ик: пацик – хлопець, студик – студент, тазик – автомобіль; -ок: браток – друг; -бан: гульбан – людина, яка любить гуляти. Активно використовуються суфікси заниженої емоційної маркованості, такі як: -ух(а): депресуха; -юк: сидюк; -л(о): файло, хавало, хлебало.
- усічення коренів (апокопа): клава – клавіатура; комп − комп’ютер; універ – університет;
- складання коренів: говноступники – взуття;
- творення з повторенням одного якогось елемента або елемента, подібного за звучанням: головка бо-бо – головний біль; бум-бум − статевий акт.
Отже, джерелами формування молодіжного сленгу (у тому числі й студентського) є термінологія, запозичені іншомовні слова, запозичення з кримінального жаргону, метафоризація. Для молодіжного сленгу характерні такі способи творення, як: афіксація, усічення коренів (апокопа), складання коренів. У зв’язку з тим, що молодіжний сленг характеризується динамічною зміною лексичного складу, виявляються нові способи творення, як-от: група слів літературного походження, що мають подібне значення, абревіація вигуків та інші.
У наших подальших розвідках передбачається дослідження специфіки сленгу студентів усіх факультетів Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.
БІБЛІОГРАФІЯ
1. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка /
И.В. Арнольд. – М.: Высшая школа, 1986. – 464 с.
2. Балабін В.В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу/ В.В. Балабін.–К.: Логос, 2002.− 315 с.
3. Грачев М.А. Арготизмы в молодежном жаргоне/ М.А. Грачев // Русский язык в школе. −1996. − №1.− С. 78−85.
4. Крысин Л.П. Социолингвистические аспекты изучения современного русского языка / Л.П.Крысин. – М.: Наука, 1989. – С.76.
5. Маковский М.М. Современный английский сленг: Онтология, структура, этимология / М.М. Маковский. − М.: URSS, 2007. – С. 40.
6. Мартос С.А. Молодіжний сленг: міф чи реальність? // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2004. − № 11. – С. 12−15.
7. Мосенкіс Ю., Грабовий П., Фурса О. Феномен українського молодіжного сленгу ( сутність, розвиток, контакти) / Ю. Мосенкіс, П. Грабовий, О. Фурса. – Київ –Умань, 2009. − 219 с.
8. Словарь блатного жаргона в СССР [ В.В. Махов]. – Харьков: Фирма «Божена», 1991. − 151с.
9. Ставицька Л. Арґо, жаргон, сленг / Л.О. Ставицька. − К.: Критика,
2005. – 462 с.
10. Сучасний тлумачний словник української мови [С.В. Ломакович].− Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. − 670 с.
11. Сучасний український інтержаргон: проблеми й аспекти вивчення / Л.О. Ставицька // Доповіді та повідомлення IV Міжнародного конгресу україністів: Мовознавство. – К.: Пульсари, 2002. − С. 213−216.
12. Этимологический словарь русского языка [в четырех томах]
[сост. М.Фасмер]. — 2-е изд., стереотип. — М., 1987. −Т. 3. – С. 578.
