Матковська Г. О.

 

Під-секція 5. Мовознавство та іноземні мови 

 

Матковська Г. О.

викладач

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

 

СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВТОРИННИХ ТЕРМІНІВ-КОЛЬОРОНАЗВ


Системи кольоропозначень різних лінгвокультур мають суттєві відмінності. Це зумовлено особливостями сприйняття поняття кольору у соціумі та принципами формування термінів-кольороназв.

Репрезентація у мові інформації, пов’язаної з перцепцією кольорів, є складовою мовної картини світу. Так, дослідження лексем-колоративів лежить в основі виділення семантичних полів – дослідження Р.В. Фрумкиної (1984),  К. Келлі (1976), вивчення етимології й історії мови у працях Н.Б. Бахіліної (1975), Л. М. Грановської (1965), М. Кріга (1979), дослідженні проблем мови й мислення – роботи Ф.Н. Шемякіна (1960), Е. Рош (1977). Матеріал кольоропозначень також використовується при аналізі художніх засобів мови  у наукових працях В.Ш. Курмакаєвої (2001), Р. Адамсона (1979), для опису символіки кольору – науково-філософський трактат Й.В. Гете (1957) та його розгляду з етнографічної точки зору у дослідженнях Б. Бека (1969) і Б. Берліна (1970).

За свідченнями дослідників Б. Берліна й П. Кея первинний характер носять так звані базові колірні терміни (basic colour terms) – black, white, red, yellow, green, blue, grey, purple, brown, pink. Зазначені лексеми репрезентують основні колірні концепти [5, с. 15].

Із розвитком суспільства виникла необхідність добирати позначення для розмаїття барв, які асоціювалися з предметами побуту, досягненнями промисловості, витворами мистецтва. Це зумовило появу  вторинних, не базових, колірних термінів (non-basic colour terms). Окрім того, згідно з концепцією Берліна-Кея існують вторинні кольороназви (secondary colour terms), що утворилися від іменників і мають вторинне значення кольору (наприклад, ruby, pearl, daffodil).

Семантика кольорів у мовних одиницях може варіювати. Вона характеризується різноманітними зсувами, що зумовлені як мовними, так і екстралінгвістичними чинниками. Окрім того вона підлягає різним  трансформаціям – метонімічному і метафоричному переосмисленню, впливові різних асоціативних зв’язків. Завдяки цьому відбувається збагачення змістової структури лексичних компонентів на позначення кольору за допомогою конотативних значень. Серед основних шляхів набуття нового змісту у термінів-кольороназв є його генерування за принципом символічного ланцюжка, в основі якого лежить порівняння за аналогією, набуття змісту ззовні, джерелом чого виступає позамовна дійсність й індивідуально-авторські вживання кольоропозначень.

    Семантична класифікація колоронімів ґрунтується на принципі тлумачення значення кольору, запропонованого Р.М. Фрумкіною. На думку дослідниці, вербальна репрезентація кольору заснована на його візуально-асоціативному сприйнятті. Тому релевантним видається тлумачення кольору на основі метафоричного перенесення колірної характеристики об’єкта екстралінгвістичної дійсності, що відповідає йому на основі певної конвенції представників певної лінгвокультури. За цим принципом виокремлюємо два типи логічних зв’язків між кольором та об’єктом позалінгвістичної дійсності, через який здійснюється вторинна номінація: 1) експліцитний та 2) імпліцитний. Експліцитний (виражений) логічний зв’язок передбачає об’єктивну візуальну відповідність об’єкта, що виконує функцію метафори, і кольору. У випадку, якщо зв’язок є імпліцитним, метафорична транспозиція відбувається на основі суб’єктивних асоціацій [4, с.47].

На основі метафоричного й метонімічного переосмислення ознак об’єктів екстралінгвістичної дійсності виділяємо наступні семантичні класи вторинних термінів-кольороназв. Колоративи, що виникли шляхом переосмислення колірних ознак рослин. Серед них виділяємо наступні підкласи: а) кольороназви, що включають назви плодів (овочі, фрукти та ягоди), наприклад: almond, bittersweet, carrot, catawba, cerise, cherry, cranberry тощо; б) кольороназви, що утворені від назв квітів та трав, серед них: lily, primrose, rose, marigold, jasmine, daffodil, dandelion, poppyта ін.; в) кольороназви, утворені від номінації порід дерев, до них належать такі лексичні одиниці: brazilwood, bois de rose, cedar, cinnamon, chestnut, ebony, mahogany тощо.

Колороназви, що ґрунтуються на метафоричній транспозиції колірних характеристик представників фауни. У цьому класі виділяємо наступні підкласи колірної номінації: а) кольороназви, що утворені від назв ссавців: beaver, buff, castor, elephant’s breath, sepia,  fawn; б) кольороназви, що включають назви мастей тварин: grizzle, sorrel; в) кольороназви, що утворені від назв птахів: bluebird,canary, dove, gull, goose, columbine, colombe, crane-coloured, crane-feather, robin's egg; г) кольороназви, що утворені від назв риб та інших представників водяної фауни: salmon, shrimp, oyster.

Клас колоративної лексики, що утворений шляхом транспозиції колірних ознак речовин, серед яких: а) кольороназви, що утворені на основі назв коштовного каміння: amethyst(ine), aquamarine, azure, emerald, opaline, sapphire, turquoise, cobalt, malachite; б) кольороназви, що утворені на основі назв металів: bronze, brass, copper, gold, iron, platinum, plumbeous, silver/silvery, steel, leaden, flint; в) кольороназви, що утворені на основі назв гірських порід: alabaster, beryline, chalky, terracotta, granite,charcoal; г) колоративи-барвники, що утворені за схожістю колірних ознак з мінеральними фарбами та природними барвами: azurite, bistred, ochre, verdigris, vermilion, umber.

Наступна група колоративів - це лексика, утворена від назв тканин: calico, khaki, jeans, nankeen, russet, chamois, buff. Колірні лексеми, які охоплюють барви, пов’язані з продуктами харчування об’єднують наступні підкласи: а) їжа: caramel, chocolate, cream, maple sugar, mustard; б) напої: bordeaux, champagne, cocoa, coffee, milky, winy.  Також вирізняють групу колоронімів, що охоплюють макрооб’єкти  природи: air-blue, aqua,ashen, celestial, cerulean, smoky, snowy.

До кольороназв, утворених унаслідок метафоричної транспозиції з імпліцитним логічним зв’язком належать однокомпонентні та бінарні колірні терміни, які містять у структурі епонімічні та топонімічні компоненти. Колороніми, які містять епоніми – назви, утворені від імені чи прізвища особи. Дослідження в галузі термінознавства доводять, що головною умовою творення термінів-відантропонімів є наявність історичної згадки про існування осіб, чиї імена лежать в основі творення епонімів [1, с. 53]. На думку Б. П. Михайлишина,  зазначені компоненти є вторинними відносно однойменних понять. Це є наслідком метонімічних процесів транспозиції значення. Виникнення таких термінів дослідник пов'язує з екстралінгвістичними факторами: історичними, соціальними, психологічними [2, с. 45-50]. У структурі терміну-кольороназви епоніми позначають:а) винахідника барвника: international Klein blue, Rinmann’s green, Bacon’s pink, Guimet’s yellow; б) особи, з якою колір пов’язаний у наслідок певних історико-культурних асоціацій: Eleanor blue, Cleopatra green, Titian gold, Goya red.

Колороніми, які містять топоніми, які представлені всіма зафіксованими у термінах-колоронайменуваннях лексемами на позначення географічно конкретизованих об’єктів, а саме: континентів, країн, регіонів, окремих територій у складі певної країни, островів та решти подібних географічно-територіальних різновидів номінацій [3, с. 127]. У складі колоронімів топонімічна лексика може вказувати на: а) місцевість, де певний фарбник був уперше виготовлений або добутий: Brunswick green, Devonshire blue, English pink, Naples yellow, Magdala red; б) образну суб’єктивну асоціацію, що пов’язана з кольором: Paris green, Oxford blue, French ultramarine, Venetian red, Burmese ruby, Harvard crimson.

Колоративна лексика, яка містить компоненти-назви артефактів, на основі схожості колірних ознак з якими утворюється метафорична вторинна номінація: National flag blue, battleship grey.

Отже, семантичні особливості термінів-кольороназв різняться через їхню функціональну специфіку і механізми утворення. Терміни-колороніми використовують для номінації кольорів і відтінків. Тому вони засновуються на вторинній номінації, метафоричному переосмисленні ознак об’єктів навколишньої дійсності.

Література:

  1. Микульчик Р.Б. Основні структурні моделі складених епонімів фізичної термінології / Р.Б. Микульчик // Вісник Нац. ун-ту „Львівська політехніка”. Серія „Проблеми української термінології” – 2009. – № 648. – С. 74–77.
  2. Михайлишин Б.П. З історії термінів-епонімів / Б. П. Михайлишин // Мовознавство. – 1994. – № 4. – С.45-50.
  3. Суперанская А.В. Общая терминология: Терминологическая деятельность / А.В. Суперанская, Н.В. Подольская, Н.В. Васильева. – М.: ЛКИ, 2008. –288 с.
  4. Фрумкина Р.М. Цвет, смысл, сходство: Аспекты психолингвистического анализа / Р.М. Фрумкина. – М. : Наука, 1984. – 175 с.
  5. Berlin B.A. Basic Color Terms: their Universality and Evolution / B.A. Berlin, P. Kay. – Berkeley; Los Angeles: Un-ty of California Press, 1969. – 178 p.